Особливості розвитку астено-невротичного синдрому та методи його лікування. Що таке астено-невротичний синдром у дітей та як його лікувати

Астено-невротичний синдром - різновид неврозу, який може виникнути як у дорослих, так і у дітей. Астеноневроз призводить до того, що люди стають нервовими і при цьому постійно відчувають підвищену стомлюваність. Хворобу часто називають астенією, нервово-психічною слабкістю, синдромом хронічної втоми, астеноневрозом або астенічним синдромом.

Виникає та розвивається захворювання зазвичай через відхилення в діяльності всієї вегетативної нервової системи. Людині з астенічним синдромом завжди необхідна підтримка та захист.

Число хворих на астенію з кожним роком збільшується в кілька разів. Різкий стрибокзростання хворих пов'язують із прискореним темпом життя, поганою екологією, регулярними стресами та депресіями. Астено-невротичний синдром часто непокоїть ранимих дітей, які все приймають «близько до серця», активно реагують на будь-які подразники і засмучуються навіть через маленькі невдачі.

Астеноневроз можна переплутати зі втомою, яка виникає при підвищеному розумовому чи фізичному навантаженні. За МКБ 10 хворих ставлять діагноз під кодом F48.0, який розшифровується як інші невротичні розлади.

Причини виникнення захворювання

До причин появи та розвитку синдрому можна віднести достатньо велику групуфакторів. Іноді визначити, чому виникло захворювання виявляється досить складно. Для цього потрібно знайти справді кваліфікованого фахівця.

До найпоширеніших причин виникнення астенічного синдромувідносять:

  • Часті стреси. Сильні переживання та трагічні події можуть призвести до перенапруги та виснаження нервової системи, а отже, до виникнення астенії.
  • Інфекційні захворювання. Будь-яка інфекція, яка протікає разом із температурою та інтоксикацією організму, викликає відмирання нервових клітинта п'явіння астенічного синдрому.
  • Травми мозку. Навіть незначні забиті місця часто призводять до порушення функціонування всього головного мозку. Особливо небезпечні травми стають у дитячому віціколи кістки тіла все ще слабкі і крихкі, а мозок активно збільшується в розмірах. Саме через це в жодному разі не можна трусити і підкидати новонароджену дитину.
  • Регулярна перенапруга нервової системи. Недолік відпочинку та відповідне погіршення самопочуття зустрічається зараз у кожної другої людини на Землі. У Останнім часоміз цією проблемою почали стикатися навіть діти.
  • Вітамінна недостатність. Занепад кількості мінеральних речовині вітамінів в організмі призводить до виснаження та ослаблення нервової системи.
  • Інтоксикація. Куріння, зловживання алкоголем та прийом наркотиків отруюють тканини головного мозку, викликаючи загибель величезної кількостінервових клітин.
  • Хвороби ендокринної системи. Порушення в роботі підшлункової, щитовидної та статевих залоз найчастіше призводять до відмирання клітин та розвитку астенії.
  • Особистісні особливості людини. Досить часто астеноневроз виникає у тих людей, які недооцінюють себе як особистість. Хворі також стають схильні до зайвої драматизації і страждають на підвищену вразливість.
  • Соціальні чинники. У кожної людини рано чи пізно виникають труднощі на роботі, у навчанні чи особистого життя. Всі ці випадки також негативно впливають на функціонування вегетативної нервової системи.

У дітей астено-невротичний синдром може виникнути внаслідок:

  1. Гіпоксії плода;
  2. Інфекцій під час внутрішньоутробного розвиткудитину;
  3. травм, отриманих при пологах;
  4. різних пороків нервової системи;
  5. Шкідливі звички матері в період виношування дитини.

Симптоми астеноневрозу

Зазвичай першим ознакам синдрому хворі не надають особливого значеннятому що списують їх на прояв втоми. За допомогою до лікаря люди звертаються вже тоді, коли впоратися з проблемами, що накопичилися, самостійно стає неможливо. Найчастіше діагноз ставиться у тому випадку, якщо відсутні будь-які соматичні чи неврологічні порушення.

До перших симптомів астенічного синдрому відносять:

  • Апатію та безпричинну дратівливість;
  • Регулярну стомлюваність;
  • Зниження імунітету, що призводить до виникнення інфекційних та застудних захворювань.

Діти виражений астеноневроз проявляється інакше, ніж в дорослих. У дитини спостерігають:

  1. Різкі зміни настрою;
  2. Відсутність апетиту та повна відмовавід їжі;
  3. Неконтрольовані напади агресії;
  4. Частий плач та примхливість;
  5. Виміщення гніву на іграшках та улюблених речах;
  6. Безперервну втому;
  7. регулярні болі в різних областях голови;
  8. Зниження успішності у навчальному закладі;
  9. Проблеми у спілкуванні коїться з іншими дітьми.

Стадії астенічного синдрому

Лікарі виділяють 3 стадії астеноневрозу:

На першій— ні хворі, ні їхні близькі, зазвичай, не підозрюють про наявність патології. Усі супутні симптоми астенії люди пов'язують зі втомою і сприймають перші ознаки хвороби всерйоз. Поступово людина перестає контролювати свою поведінку, будь-якої миті вона може різко засміятися або заплакати.

на наступній стадії розвитку недуги утворюється зайва емоційність і погіршення самопочуття: з'являються часті головний біль, постійне почуття втоми, знижується працездатність. Хворого регулярно турбує безсоння, постійно хоче прилягти відпочити, але сили не відновлюються навіть після сну.

Під час третьої стадії клінічна картинасиндром стає очевидною. Втома і тривога змінюються повною байдужістю до всього, що відбувається навколо. Людину більше не цікавлять ні фільми, ні будь-які розваги, ні нові знайомства. З'являється затяжна депресія, впоратися з якою можна лише за допомогою антидепресантів.

Зазвичай за медичною допомогоюлюди з астено-невротичним синдромом звертаються на другій чи третій стадії, коли впоратися із хворобою самостійно вже неможливо. Якщо синдром перейшов на заключну стадію, хворі вже не намагаються поліпшити своє самопочуття. До лікаря їх приводять родичі та друзі.

Наслідки та ускладнення хвороби

Найчастіше астено-невратичний синдром протікає в хронічній формі. Але якщо хоча б мінімальне лікуванняпатології відсутня, можуть виникнути серйозні ускладнення:

  • Інсульт;
  • інфаркт;
  • Виразка шлунка та загострення захворювань ШКТ;
  • Гормональні збої.

Також за відсутності адекватної терапії можлива поява депресії, яка іноді призводить навіть до суїциду. На початкових стадіях захворювання людина все ще може допомогти собі самостійно.

Ускладнення астенії в дітей віком можуть призвести до збоїв роботи щитовидної залози, А, отже, і до порушень у статевій системі. У дорослих можливі проблеми з репродуктивною функцією.

Діагностика

Діагностика захворювання, насамперед, передбачає усне опитування пацієнта. Лікар повинен дізнатися про все, що турбує хворого. Зазвичай клінічна картина захворювання стає зрозумілою ще перших його стадіях. Саме тому почати лікування астенічного синдрому якомога раніше не складає труднощів. Головне – визначити справжню причину виникнення недуги, оскільки саме її усунення та гарантує успішне лікуваннята повне одужання хворого.

Лікування астеноневрозу

Терапія синдрому повинна бути комплексною і включати кілька напрямків:

  1. Прийом медикаментів. Зазвичай під час першої стадії розвитку синдрому можна обмежитися вживанням фіточая, вітамінних комплексів та застосуванням засобів. народної медицини. Якщо самопочуття людини погіршується, лікар призначає різні седативні препарати, іноді антидепресанти.
  2. Психологічна допомога. На перших етапах хворобу можна вилікувати навіть у домашніх умовах: ароматерапією, розслаблюючими ваннами та прогулянками на свіжому повітрі.
  3. Здоровий спосіб життя. Правильне харчування, заняття спортом та чіткий режим дня допоможуть впоратися з будь-яким захворюванням, у тому числі з астеноневрозом.

Медикаментозне лікування

Терапія ліками передбачає прийом наступних препаратів:

  • Седативних засобів: «Седасен», «Персен», а також настоянки собачої кропиви, глоду і валеріани. Курс прийому повинен становити щонайменше два тижні.
  • Антидепресантів із найменшою кількістю побічних дій: «Ново-Пасит», «Азафен», «Доксепін», «Сертралін».
  • Антиастенічних засобів: «Енеріон» та «Адамантілфеніламін».
  • Ноотропов: "Фенібут", "Кортексин", "Нооклерін".
  • Адаптогенів: « Китайський лимонник», «Настоянка елеутерококу».
  • Вітамінних комплексів: "Нейромультивіт".

Також з медикаментозним лікуванням зазвичай призначають фізіотерапевтичні процедури: лікувальний масаж, ароматерапію, електросон та рефлексотерапію.

Психотерапія

Терапію астенічного синдрому неможливо уявити без допомоги психолога. Хворому обов'язково слід відвідати спеціаліста для уточнення діагнозу та призначення відповідного лікування.

Зазвичай психотерапевт радять хворому відволіктися від власної хвороби та завести собі якесь хобі, наприклад, колекціонування монет, в'язання гачком або малювання картин. Також арттерапія або піскотерапія протягом довгих років допомагає хворим впоратися з астеноневрозом. Не варто нехтувати і дихальною гімнастикоюоскільки вона допомагає не тільки розслабитися всьому тілу, але й зарядитися гарним настроєм.

Впоратися із захворюванням допоможе виконання наступних рекомендацій:

  1. Насамперед, необхідно позбавитися всіх шкідливих звичок;
  2. Щодня слід виконувати силові вправиі піддавати організм кардіонавантаженням;
  3. Роботу завжди потрібно чергувати з відпочинком, не можна перенапружуватися;
  4. У звичний раціон варто додати більше м'яса, сої, бобів та бананів;
  5. Обов'язковий прийом вітамінних комплексів;
  6. І найважливіше – підтримувати відмінний настрійпротягом усього дня.

Терапія народними методами

Насамперед не варто забувати про те, що лікувати астенію тільки народними способами вкрай небажано, оскільки позитивний ефектможна отримати лише за комплексної терапії. Але як додатковий вплив лікарі рекомендують наступні рецепти:

Дієта при нейро-астенічному синдромі

Зі звичного раціону хворого необхідно обов'язково виключити жирне м'ясо, будь-які смажені стравиі гострі приправи. Слід обмежити споживання кави та чаю, замінити їх можна настоєм глоду або шипшини. Рекомендується їсти якомога більше фруктів та овочів. Рослинна олія, чорний хліб та жирна риба також допоможуть покращити самопочуття. А для того, щоб підняти настрій, фахівці рекомендують з'їдати в день по часточці гіркого шоколаду і в жодному разі не вживати випічку.

Лікування синдрому у дітей

Терапія астенічного синдрому в дітей віком трохи відрізняється від лікування хвороби в дорослих. Щоб допомогти дитині, слід:

  1. Ввести в його раціон якнайбільше правильної здорової їжі, Корисною вітамінами та різними мікроелементами;
  2. Виключити з раціону напої, що містять кофеїн;
  3. Провітрювати кімнату малюка кілька разів на день;
  4. Увечері потрібно проводити час на свіжому повітрі, особливо корисно гуляти перед сном;
  5. Забезпечити повноцінний здоровий соняк вдень, так і вночі;
  6. Виключити перегляд телевізора та ігри за комп'ютером під час загострення недуги.

Профілактика синдрому

Як профілактика захворювання підійдуть ті ж засоби, які необхідні для лікування синдрому. Фахівці радять запровадити режим дня, більшу частину якого має займати відпочинок. Слід перейти на здорове правильне харчування, наповнене вітамінами та корисними мікроелементами. При цьому необхідно обмежити споживання жирів та вуглеводів. Фізичні вправи та прогулянки на свіжому повітрі також допоможуть відволіктися від симптомів «хронічної втоми» та покращать загальне самопочуттялюдини.

Прогноз

Астеноневроз не є серйозним захворюваннямза умови своєчасного лікування. Людям з астенією потрібно перебувати на обліку у невролога, дотримуватися всіх його рекомендацій та приймати необхідні медикаменти. Також вирішальну роль у терапії синдрому відіграє здоровий активний спосіб життя, гарний настрійта позитивний погляд на світ. Головне – не запустити перебіг хвороби, що може призвести до погіршення пам'яті, зниження концентрації уваги та розвитку депресії, або неврастенії.

Відео: лекція з астенічного неврозу

До кабінету психотерапії найчастіше звертаються батьки дітей з різними порушеннями поведінки, оскільки саме цю проблемубільшість вважає прерогативою саме психотерапевта. На жаль, дещо рідше, а часом і з великим запізненням, обійшовши велике колофахівців, на прийом наводять пацієнтів з неврозами (загальними та системними) та психосоматичними розладами.

Основною причиною розвитку даних станів є психогенія, як правило, пов'язана з явною невідповідністю застосовуваного стилю виховання (з боку батьків та педагогів) та особистісних особливостейдитини, що створює для останнього важкорозв'язне, часом і нерозв'язне життєве завдання. Але ще І.П. Павлов, погоджуючись із функціональною природою виникнення психогенних захворювань, підкреслював важливість органічного фону, що є «сприятливим ґрунтом» для їхньої появи. Провідна роль серед таких передумов належить астенічним станам.

Астенія в дітей віком протікає з переважанням кращих цього віку моторних порушень (гіпердинамічний чи гіподинамічний варіант астенії).

  • За так званої гіпердинамічної астенії поведінка дитини відрізняється гіперактивністю з непродуктивними руховими та емоційними розрядами, нестриманістю, імпульсивністю, що дозволило ряду дослідників запровадити у практику термін «експлозивна астенія».
  • Діти з гіподинамічною астенією малопомітні, намагаються не привертати до себе зайвої уваги і прагнуть сховатися в тінь. Вони також мають труднощі з концентрацією уваги. Але замість надмірної рухової активностітут млявість, загальмованість.

З двох основних процесів у нервовій системі - збудження і гальмування - у гіподинамічних дітей, на відміну від проблем з гальмуванням «гіпердинаміків», порушених процес збудження, а точніше, уражені структури, що його забезпечують.

Дослідники з Інституту мозку людини РАН ім. Н.П. Бехтерєвої та факультету клінічної психології Санкт-Петербурзької державної педіатричної медичної академії, проаналізувавши 189 випадків астено-невротичного синдрому, запропонували наступну етіопатогенетичну (причинно-наслідкову) класифікацію астенічних розладів у дітей:

1. Цереброгенная астенія.

Є наслідком доведеного ураження головного мозку, частіше травматичного або нейроінфекційного (менінгоенцефаліту) генезу, часто поєднується з підвищеним внутрішньочерепним тиском.

Вона характеризується вираженою виснаження психічних процесів, вкрай низькою працездатністю. Надалі можуть приєднуватися прояви експлозивності (вибуховий характер).

Ця формабула діагностована у 14% випадків астенічних розладів.

2. Резидуальна астенія.

Є наслідком вираженої перинатальної патології. В анамнезі таких дітей можна зустріти явну патологію перинатального періоду(Недоношеність, асфіксія, родові травми), відставання у психомоторному розвитку протягом першого року життя, затримку мовного розвитку.

Таким дітям властива часта зміна настрою без серйозної на те причини, плаксивість, швидкий перехід від стану пожвавлення до апатії, у них погана пам'ять, відносно бідний словниковий запас, слабка виразність інтелектуальних інтересів. Клінічна картина у разі відносно стабільна. При неврологічному оглядіу дітей відзначаються порушення дрібної моторики. Цю форму часто супроводжують: дисграфія, дислексія, енурез.

Ця форма мала місце у 16 ​​% випадків.

3. Дизонтогенетична астенія.

Характеризується переважанням помірної стомлюваності та неуважності. Клінічна картина при порівнянні з попередніми формами відрізняється меншою вагою. В основі даної патології можуть бути віддалені наслідки незначної гіпоксично-ішемічної енцефалопатії, яка обумовлена ​​тим, що на певних етапах вагітності та важких пологів окремі ділянки кори головного мозку не отримували достатнього кровопостачання та кисню.

Поведінка таких дітей може характеризуватись примхливістю, дратівливістю. Клінічна картина носить лабільний характер, а погіршення стану відзначається частіше у весняний та осінній періоди.

Як супутні порушення тут часто зустрічаються тики та заїкуватість. І це не дивно, оскільки саме центри головного мозку, які відповідають за дрібну моторику і мову, найбільш уразливі до гіпоксії.

Ця форма зустрічалася у 20% випадків.

Всі ці форми, розрізняючись за ступенем вираженості, мають під собою органічний церебральний (мозковий) підтекст.

Але астенія може бути наслідком або одним із проявів соматичного захворювання. Таку астенію називають соматогенної. Тяжкість такої астенії визначається вираженістю соматичного захворювання. Ця форма була виявлена ​​в 14% випадків.

Астено-невротичний стан (АНС) може розвинутись у будь-якої дитини у будь-якому віці, та й у дорослої після тяжкої вірусної інфекції (грипу).

Інфекціоністи вважають, що процес повного відновлення організму після важкого грипу триває три місяці (!). А що виходить насправді?

До перехворілої дитини, наприклад школяра, вимоги щодо повній програміпред'являються відразу, як він прийшов у клас після хвороби, яке центральна нервова система ще виснажена, не відновилася. Звідси головний біль, розсіяна увага, «істерики» вечорами, які не мають жодного відношення до істерії. Неправильна поведінка оточуючих (сім'ї) провокує нашарування на цей фон ще й різних невротичних реакцій.

Ми зараз навели тут простий приклад: дитина перехворіла на грип - і відразу на якийсь час змінилися її можливості. Але такий стан може бути і вродженим, внаслідок патології вагітності і важких пологів, і тоді будь-які вимоги, що пред'являються батьками і педагогами до такої дитини, виявляться завищеними і виявлять прояви синдрому підвищеної стомлюваності і, як наслідок, дратівливої ​​слабкості.

Цей синдром (синдроми) може лежати в основі зниження пам'яті, коли дитина погано запам'ятовує навчальний матеріал, їй доводиться витрачати цілий день для заучування навіть вірша.

Батьки та педагоги повинні розуміти, що причина порушення поведінки (уваги) у такої дитини не погане виховання, не шкідливість дитини, не сім'я, не дитячий дошкільний чи шкільний заклад, а захворювання, як правило, пов'язане з патологією вагітності, важкими пологами або перенесеними у дитячому віцітравмами та нейроінфекціями (менінгіт, менінгоенцефаліт).

Окремо стоїть неврастенія(35%). Вона обумовлена ​​або психічними травмамиабо тривалим недосипанням, тривалим розумовим або фізичним напруженням, пов'язаними з психічними впливами, що викликають занепокоєння і необхідність долати почуття втоми. Клінічна картина неврастенії подібна до проявів дизонтогенетичної форми, але в цьому випадку вони визначаються гострою або хронічною психотравмуючої ситуацією, клінічні проявибільше залежить від змін зовнішньої ситуації.

У класичному варіанті неврастенії має місце неврастенічний конфлікт особистості на кшталт «хочу, але не
можу», що поєднує у собі завищені прагнення особистості не враховуючи своїх обмежених здібностей. Тут
перевтома обумовлено переважно не банальним порушенням режиму дня, не недостатньою тривалістю сну, і навіть не тривалими негативними емоціями, а саме невідповідністю розумових або фізичних навантаженьфізіологічним можливостям організму, пред'явленням до дитини підвищених вимог у процесі виховання та навчання. При цій формі не відзначається значного зниження уваги та пам'яті. Виявляється чітка реакція особистості зниження працездатності. Такі пацієнти можуть скаржитися на погану пам'ять, проте під час перевірки це не підтверджується. Діти прагнуть впоратися із суб'єктивно значною ситуацієюпри нестачі цього сил. Крім того, слід зазначити підвищений рівеньтривожності, труднощі при засинанні, головний біль напруги. Ця форма частіше зустрічається у шкільному віці.

Для пацієнтів з неврастенією характерна підвищена чутливість до гучних звуків, шуму, яскравого світла. Крім того, відзначається зниження порога чутливості до інтерорецепції (відчуттів із внутрішніх органів), що клінічно виражається у численних соматичних скаргах таких пацієнтів, проте низка авторів приписує цю особливість переважно старшим підліткам та дорослим.

АНС - стан, що лежить в основі та/або ускладнює перебіг багатьох захворювань. Так, до нього буквально «липнуть» енурез, страхи, розлади сну, тикоїдні розлади. Воно є однією з причин дошкільної та шкільної дезадаптації дитини.

У дітей астено-невротичний синдром має свої специфічні особливості:

1. Такі діти швидко втомлюються на заняттях, але при цьому вони непосидючі, запальні та примхливі, у них можутьбути прояви агресії стосовно оточуючих.

За найменших невдач миттєво «закипають», розкидають іграшки, зошити, книжки. Внаслідок загальних порушень співвідношення процесів збудження та гальмування у них порушується фазова структурасну, що провокує неврозоподібний енурез.

2. У дітей з астено-невротичним синдромом страждає навчання: незважаючи на нормальний інтелект, їмскладно сприймати шкільну програму, у них виникають труднощі з приготуванням уроків, оскільки вонибуквально засинають над підручниками, мають проблеми з пам'яттю.

Такі діти мають дефіцит уваги, що виявляється неуважністю. Вони дратівливі: на заняттях, особливо якщо у них щось не виходить, якщо вони комусь програють, часто влаштовують щось подібне до істерики на порожньому місці, конфліктують з іншими дітьми, лізуть у бійку, аналогічно реагують на зауваження (навіть абсолютно справедливі). вихователів
чи викладачів.

3. При цьому синдромі діти можуть виявляти ознаки депресивного розладу поведінки, аутоагресії,завдаючи собі біль, кусаючи та щипаючи себе.

Вони можуть битися головою в стіну, падати на землю, кричати. Трапляються і афективно-респіраторні напади, коли на тлі таких нападів дитина обм'якшує, а іноді й синіє. Лаяти і карати їх за це марно, кричати на них не можна, як застосовувати і фізичне насильство. Такі спроби виховання лише ускладнюють їхній стан.

4. Тяжкі прояви цього синдрому дають болі в шиї, особливо після занять фізкультурою та спортом, при різких поворотах голови та перекидах.

Часто таких дітей мучать головні болі, їм важко їздити на транспорті, їх заколисує, нудить або рве, у них паморочиться в голові, можуть бути непритомності, вони метеозалежні.

5. В умовах дитячого дошкільного закладутаким дітям особливо тяжко.

Вони втомлюються як від виконання обов'язкових завдань, потребують концентрації уваги (зібраності), а й від тривалого перебування у великому колективі, де вони відчувають великі емоційні навантаження.

Для поглибленої діагностики при таких симптомах, можливо, знадобиться і комплексне тестування, спрямоване на вивчення пам'яті, психоінтелектуальних особливостей дитини та виявлення її переважних рис характеру, психологічних захистів, особливостей сім'ї та виховання тощо. Кінцевою метоюнейропсихологічного обстеження кожної дитини буде розробка для неї індивідуальною корекційної програми . Тестування має проводити клінічний психолог, оскільки він на відміну педагога має і медичні знання.

Залежно від переважної причини порушень уваги та/або пам'яті показано переважно
медикаментозне лікування (препарати, що покращують функцію головного мозку, тощо), мануальна терапія або
психологічні методикорекції поведінки, емоцій, розвитку уваги та пам'яті, які проводить клінічний психолог, методи біологічної зворотнього зв'язку(БОС). Можливо, буде потрібна і психотерапія, причому конкретні її методи зможе порекомендувати лікар-психотерапевт.

Ряд психологів вважають, що, незважаючи на наявність захворювання переважно церебрально-органічного генезу, пластичність дитячої психіки дозволяє компенсувати наявні порушення за допомогою грамотного підходу до дитини з боку батьків та педагогів. В іншому випадку саме соціальне середовище стає пусковим механізмом у розвитку таких дітей поведінкових і невротичних розладів. Не заперечуючи значущість психокорекційної роботи з такими дітьми, ми все ж таки вважаємо, що ці методи будуть ефективні лише у складі поєднаної терапії.

Діагностика астенічного синдрому потребує ретельного соматичного, неврологічного, параклінічного.та психологічного обстеження, оскільки лікування безпосередньо залежить від факторів, що призводять до його виникнення.

Відповідно, і лікування має бути в першу чергу спрямоване на усунення розладів, обумовлених основою астенії, що лежить в основі патологічним станом; у другу - на усунення самих астенічних симптомів; по-третє - на усунення розладів, зумовлених реакцією особистості хворобу. У дошкільнят останнє буде також актуальним, але опосередкованим, з урахуванням реакції на таких дітей соціального середовища, батьків та педагогів.

При астенічних станах лікування повинно включати і комплекс психогігієнічних заходів, таких як оптимізація режиму праці та відпочинку, дозовані фізичні навантаження. Таким дітям дуже важливо дотримуватися режиму дня, повноцінно відпочивати і обов'язково спати вдень, багато гуляти на повітрі, купатися, займатися фізкультурою. Корисні масаж, водні процедури, ЛФК, рефлексотерапія.

Потрібна оптимізація харчового раціону:

  • збільшення питомої вагипродуктів - джерел білка (м'ясо, соя, бобові), продуктів, багатих на вуглеводи, вітаміни групи В (яйця, печінку) та триптофан (хліб грубого помелу, сир, банани, м'ясо індички);
  • дітям потрібно пити молоко, їсти сир, багатий кальцієм;
  • вживати продукти харчування з вираженими вітамінними властивостями(плоди шипшини, чорна смородина, цитрусові, яблука, ківі, обліпиха, чорноплідна горобина, суниця, різноманітні овочеві салатифруктові соки).

Фармакотерапія астенічного синдрому допускає призначення адаптогенів (женьшень, аралія, лимонник, елеутерокок, заманиха, пантокрин). Однак ці препарати протипоказані особам із схильністю до новоутворень, а також дівчатам до пубертатного віку, зважаючи на можливе передчасне статеве дозрівання. Традиційно використовуються препарати, що містять високі дози вітамінів групи В, ноотропні препарати, однак у будь-якого препарату є протипоказання та призначення повинен робити фахівець.

Основна відмінність нервової системи дитини від дорослого полягає, насамперед, у її недостатній морфологічній зрілості.

Це створює передумови для швидкої виснажливості нервової системи , вразливість і робить її особливо чутливою до впливу різних несприятливих факторів, визначає відносно низьку межу працездатності та витривалості нервових клітин.

Ще однією важливою особливістюнервової системи дошкільнят є недостатній розвиток гальмівних процесів у центральній нервовій системі що створює умови для підвищеної збудливості нервових центріві позначається як на рівні фізіологічних можливостей організму, а й у поведінці і рухової активності. Це стосується навіть абсолютно здорових дошкільнят, які просто не можуть у цьому віці (на відміну від здорових підлітків та дорослих) долати труднощі за допомогою включення вольових зусиль, керувати своєю поведінкою залежно від ситуації.

Дітей з астенічними розладами все це стосується набагато більшою мірою. У таких дітей будь-які несприятливі фактори, як вдома, так і в дитячій дошкільній організації, набагато швидше призведуть до перенапруги нервової системи, а через вікові особливості - і до різних нервово-психічних розладів.

Одне з провідних місць для попередження втоми та охорони нервової системи дітей належить фізіологічно повноцінному сну, який відповідає віковим та індивідуальним потребам організму дитини.

У дитячому садкувсе це давно та успішно організовано, проте батьки дошкільнят часто роблять
поширену помилку: у вихідні дні та влітку дитині дозволяється не спати, що порушує сформований правильний динамічний стереотип та дискредитує обґрунтовані вимоги вихователя.

Сучасним батькам пояснити ці та інші медико-психологічні аспекти буває, на жаль, дуже важко.
рій вони на тлі своїх сімейних і соціальних проблемпросто не бачать чи не хочуть бачити очевидні проблеми
свою дитину; але вихователь дитячого садка, де дитина проводить значну частину часу, є професіоналом, а отже, може і має у своїй практичній діяльності здійснювати профілактику (у тому
числа психопрофілактики) перевтоми, враховуючи індивідуальні особливостікожну дитину.

Так, у дошкільній організації вихователь, щодня проводячи різноманітні форми роботи з дітьми, може і повинен організувати педагогічний процес таким чином, щоб природна втома дітей, що виникла в результаті їх діяльності, швидко та своєчасно усувалася відпочинком, чергуванням дозованого розумового та фізичного навантаження, зміною дій та пози. Якщо вихователь дотримуватиметься гігієнічних та педагогічних рекомендацій до організації навчальної, ігрової, трудової діяльностіі відпочинку дошкільнят, то всі види занять, які діти здійснюють протягом дня, не тільки не призведуть до розвитку перевтоми, а й служитимуть основою вдосконалення фізіологічних можливостей організму дитини.

Не варто забувати, що діти дошкільного віку схильні наслідувати дорослих. Отже, вихователь повинен уміти хіба що подивитися він із боку, очима дітей. Приходячи до групи, він повинен постійно контролювати свої вчинки, мову та тон розмови, ретельно стежити за своїм зовнішнім виглядом. Наприклад, якщо вихователь приходить у групу спокійним, спілкування з дітьми не підвищує голоси, вміє зайняти їх цікавою грою, може спрямувати їхню енергію в потрібне русло, своєчасно і швидко «розрулити» конфлікт, що виникає, більшість хлопців завжди будуть врівноважені, доброзичливі.

Своєю поведінкою, тоном розмови дорослий впливає на настрій дітей, а й одночасно служить їм прикладом у спілкуванні друг з одним.

З вихователем, який недостатньо уважний до дітей, не вміє їх зацікавити, часто робить зауваження, лає дітей, часом зриваючись на крик, дитина стає дратівливою, що в подальшому може призвести до розвитку психічних і поведінкових розладів.

Ми свідомо опускаємо тут соціально-економічні питання, вважаючи, що держава має зробити все, щоб люди, від яких залежить здоров'я та майбутнє дітей, були не тільки добре підготовленими відповідальними професіоналами своєї справи, а й були успішними, шановними у суспільстві людьми, які максимально застраховані від формування синдрому професійного вигоряння . Інакше ми втратимо як професіоналів, і дітей, а зрештою і країну.

Поки ж виходить так, що коли грамотні вихователі чи педагоги намагаються повідомити батьків дітей, які своєю поведінкою виходять за рамки нормального вікового реагування на звичайні ситуативні подразники, про необхідність проконсультувати таку дитину у фахівця (невролога, не кажучи вже про лікаря-психотерапевта чи психіатра) ), вони стикаються з негативізмом, необґрунтованими скаргами, а часом і з відвертим хамством.

У дорослих виділяють два типи астенічних розладів:

  • гіперстенічна астенія, що характеризується надзбудливістю сенсорного сприйняття (непереносимість звуків, світла тощо), збудливістю, підвищеною дратівливістю, порушеннями сну та ін.;
  • і гіпостенічна астенія, основним елементом якої є зниження порога збудливості та сприйнятливості до зовнішніх стимулів із млявістю, підвищеною слабкістю, денною сонливістю.

Чи це не нагадує вам ті самі прояви, які відзначалися у дітей? Для фахівця, та й просто зацікавленого читача відповідь очевидна, проте, як показує практика, вона далеко не очевидна батькам, які вважають, що все пройде само собою.

Література:

1. Мурашова О.В. Діти-«тюфяки» та діти-«катастрофи»: Гіподинамічний та гіпердинамічний синдром у дітей. - Єкатеринбург: У-Факторія, 2007.

2. Чутко Л.С., Сурушкіна С.Ю., Нікішена І.С., Яковенко Є.А., Анісімова Т.І., Кузовенкова М.П. Астенічні розлади у дітей // Неврологія та психіатрія. – 2010. – № 11.

3. Шишков В.В. Психотерапія функціональних розладів: Кишеньковий довідниклікаря та психолога. – СПб.: ВТД «СКІФІЯ», 2013.

4. Шишков В.В. Якщо немає сил? Астенічні та депресивні стани. - СПб.: Мова, 2010.

Матеріал надано , грудень 2014 року.

Астено-невротичний синдром відноситься до невротичних захворюваньі виникає через виснаження нервової системи.

Відмінною рисою цього захворювання буває почуття сильної втоми від усього та підвищена нервова збудливість із забарвленням дратівливості.

Часто цю недугу плутають із звичайною депресією, вегетосудинною дистонієючи хронічної втомою. До даному захворюваннюсхильні люди з мобільною психікою, які близько приймають події «до серця» і емоційно реагують на життєві обставини.

Також астенії схильні люди з ендокринними, інфекційними та серцево-судинними захворюваннями.

Астенія може вразити будь-яку людину незалежно від віку та соціальної адаптації.

Симптоми синдрому

Вивчимо симптоми, якими характерний астено невротичний синдром:

  • надмірна емоційність;
  • різкі перепади настрою;
  • відсутність самовладання;
  • непосидючість;
  • нетерплячість;
  • нетерпимість;
  • порушений сон;
  • непереносимість різких запахів, гучних звуківяскравого освітлення;
  • сльозливість, примхливість;
  • постійне роздратування;
  • головні болі та запаморочення;
  • погане травлення.

Хворі схильні до переживань, накручування ситуації, перебільшення значущості подій.

При нападах хвороби починаєтьсяприскорене серцебиття (тахікардія), запаморочення. Досить часто напад астенії супроводжується колючим болем у серці та нестачею повітря.

Проте, відповідно до типу нервової системи, прояв синдрому може мати як характер крайньої збудливості, і загальмованість.

При цьому відбувається неадекватна реакція на подію, своєрідний «ступор», відсутність контролю над ситуацією.

Часто зустрічається такий прояв як іпохондрія.Хворий починає вигадувати неіснуючі захворювання, на які він хворіє.

Така людина може місяцями ходити лікарями і скаржитися на неіснуючу хворобу. Але саме навіюваність може призвести до реальної хвороби, Вигаданою таким «хворим»!

На тлі постійних нервових відхилень починаються збої в роботі ШКТ. У хворих може розвинутися нетравлення, їх переслідує печія, після їжі відрижка. При обстеженні шлунково-кишкового тракту лікар, як правило, порушень не виявляє.

Стадії захворювання

Залежно від прояву симптомів недуги характер перебігу астенії можна розділити на три стадії:

  • підвищена збудливість;
  • порушення сну;
  • депресія.

Ці стадії розвитку недуги не виникають без причини, а є наслідком порушення невротичних структур організму.

Перша стадіяне сприймається як захворювання, а вважається особливістю характеру. Схильність до істериків та різка зміна настроїв вважається недоліком характеру чи невихованістю. Така некерованість поведінки вже не недолік, а симптом астенії!

На другій стадіїпсихопатологічні процеси посилюються і астено-невротичний синдром вже виражений. Стомлюваність виникає вже як така, без фізичних чи розумових навантажень.

Переслідує почуття «розбитості», не хочеться працювати, знижується апетит, порушується сон, з'являються безпричинні головні болі. На тлі цієї картини хвороби знижується імунітет, що провокує часті застуди. Може пройти ангіна і відразу виникнути знову!

Третя стадіяхарактеризується зниженням життєвих інтересів, іноді небажанням жити.

Втома, апатія, прагнення до усамітнення, уникнення активної діяльності, розвиток фобій та панічних настроїв, - характерні ознаки глибокої поразки невротичних структур. На даному етапі людина впадає у стан затяжної депресії, не йде на контакт, уникає широкого кола спілкування.

на фізичному рівніпомічено патологічну зміну кістково-м'язової системи в тому чи іншому вигляді (можуть псуватися зуби, наприклад).

Причини хвороби

Причини з яких виникає астено невротичний синдром:

  • високе навантаження на нервову систему: стреси, розумова перенапруга;
  • порушення обмінних процесів мозку;
  • отруєння та інтоксикація алкоголем, наркотиками чи нікотином;
  • запалення кори головного мозку;
  • хронічні захворювання нирок та печінки;
  • захворювання щитовидної залози;
  • нестача вітамінів;
  • спадковість.

Серед різноманітних причин астенії окремо стоїть соціальний чинник. Розумове та психічне перенапруга, пов'язане з невдачами соціальної адаптації та побутовими негараздами, легко провокує розлади астенічного характеру.

Особливо це стосується людей з дуже рухливою психікою.

Прагнення просунутися кар'єрними сходами може призвести до пошкодження невротичних структур, якщо людина сама позбавляє себе сну та відпочинку.

А якщо підвищені психогенні навантаження супроводжуються хронічними захворюванняминирок або гормональними порушеннями, уникнути гострої форми астенії не вдасться.

Астено невротичний синдром у дітей

Причинами виникнення астено-невротичного синдрому у дітей бувають:

  • перенесена гіпоксія при народженні;
  • родові травми;
  • бактеріальні та вірусні інфекції, ускладнені нейротоксикозом;
  • нерозвиненість центральної нервової системи;
  • неповноцінне харчування.

Симптоми прояву захворювання виражаються вістериках, безпричинному плачі, постійних примхах. Поява астенічних розладів у дитячому та підлітковому віці викликана незміцнілою нервовою системою та неповноцінністю невротичних структур.

Вірусні захворювання, що протікають із судомами, розладами свідомості та іншими проявами нейротоксикозу, теж можуть викликати анамнез.

Також на появу астенічного розладуможе вплинути і місце проживання. Наприклад, у Заполяр'ї постійна нестачаСонячна інсоляція негативно позначається на розвитку дитячого організму та психіки.

Діагностика астенії

Поставити діагноз астенії може лише кваліфікований медик. При обстеженні виявляються такі моменти:

  • спадковість;
  • перенесені захворювання;
  • хірургічні втручання;
  • травми;
  • характер сну;
  • умови проживання.

З докладного опитування складається клінічна картина захворювання.

Лікування астено невротичного синдрому

Як лікувати астено невротичний синдром та які методи для цього існують?

Виділяю три методу:

  • медикаментозна;
  • психологічний;
  • режимне.

Основну роль зціленні астенічного синдрому грає налагоджений режим дня і повноцінний поживний раціон.

Регулярні прогулянкина свіжому повітрі, доступні фізичні вправи, достатній відпочинок та здоровий сон допоможуть швидше позбутися страждань.

Якщо не дотримуватись цих умов, процес лікування може затягнутися або не дати взагалі жодного ефекту навіть при прийомі лікарських препаратів.

Медикаментозне лікування астено-невротичного синдрому припускаєприйом антидепресантів, седативних препаратів, легких стимуляторів нервової системи та транквілізаторів.

Також призначаються препарати, що регулюють обмінні процеси у структурах головного мозку, що підвищують кровообіг у головному мозку та різні адаптогени (лимонник, женьшень).

Залежно від тяжкості недуги лікар призначає певний лікарський засіб. При початковій стадіїхвороби можливе лікування за допомогою вітамінних комплексів та лікувальних чаїв з валеріаною.

У більш запущених формах астенії призначається седативні засоби та транквілізатори:

  • афобазол;
  • адаптол;
  • седатив ПЦ;
  • інші ліки.

Якщо недуга глибоко вразила нервову систему, прописуються сильні засоби-антидепресанти. Цю групу препаратів призначають у вкрай занедбаних випадках. У деяких випадках лікування відбувається за допомогою фізіотерапевтичних процедур - електросну, дарсонвалізації та ін.

Психологічне та режимне лікуванняпередбачає індивідуальну роботу пацієнта з себе. Необхідно розібратися в режимі праці та відпочинку, налагодити повноцінний сон, унеможливити зловживання збудниками (кава, сигарети, шоколад, алкоголь).

Також необхідно виключити конфліктні ситуації у своєму житті, принаймні максимально відійти від них.

Також існують методи народного лікуваннятравами.Після консультації з лікарем, ви можете прийняти курс травотерапії. Особливо на першій стадії недуги травотерапія дає приголомшливі результати.

Режим харчування

Перегляньте режим живлення! Необхідно виключити продукти, які провокують агресивність та стимулюють надмірні прояви емоцій.

Можливо, вам доведеться відмовитись від червоного м'яса. Але приймати рішення щодо виключення продуктів з раціону необхідно після консультації з дієтологом.

Наслідки

Астено невротичний синдром може мати негативні наслідки.

Людину можуть переслідувати панічні атаки, які мають найрізноманітніше забарвлення – від нападу «все пропало» до панічного страхусмерті.

Атаки носять тимчасовий характер, починаються та закінчуються несподівано. У цей час спостерігається тахікардія, стан психічної збудженості чи загальмованість.

Серед фізичних проявівпід час нападу можливий розлад стільця, рясне сечовипускання.

Читайте детальніше про панічні атаки у наших статтях.

Згідно зі статистикою симптоми нападу паніки виявляються у 45 - 70% світового населення, що становить значну цифру. Причому найчастіше перший...

Як назавжди позбутися панічних атак — лікування гіпнозом, пігулками, гомеопатією та народними засобами

Раптові напади паніки здатні значною мірою ускладнювати життя жертвам. У багатьох у результаті таких станів розвивається депресія.

Профілактика захворювання

У разі виникнення розладів астенічного характеру, спричинених психогенними навантаженнями та соціальним фактором, необхідно вжити заходів профілактичного характеру, які максимально зменшать ризик відновлення або появи астенії.

До них відносяться:

  • зміна місця роботи;
  • зміна оточення;
  • повноцінний відпочинок;
  • якісний сон у час;
  • доступні фізичні вправи;
  • Розслабляючий масаж;
  • плавання;
  • рефлексотерапія;
  • медитативна техніка.

Що ще можна зробити?

У сучасній соціальному середовищістресів та фізичного перенапруги не уникнути. Але необхідно прагнути зменшення впливу психогенних навантажень на організм. Якщо ви перенапружуєтеся на роботі, змініть її.

Якщо у вас склалися конфліктні відносини з начальством - знайдіть нову роботу. Якщо ви прагнете досягти кар'єрних висот займайтеся аутотренінгом чи східними методиками(У-шу, кунг-фу, цігун).

Виділіть спеціальний час для занять спортом, плаванням, фітнесом, йогою. Приділяйте час прогулянкам на природі. Заведіть домашню тварину - спілкування з домашніми вихованцями знімає стрес!

Акваріумні рибки – просто чудовий засіб для заспокоєння. Домашній кітросійської породи - заворожливо муркоче. Маленька грайлива болонка - і стрес знятий!

Не йдіть у глибоку депресіющодо втрати близької людини. Життя швидкоплинне!

Багатьом допомагає відвідування церкви та присутність на богослужіннях.Візьміть за правило відвідувати церковні служби у неділю та свята. Церква лікує душу, а отже, і з нервами буде порядок.

Займіться рукоділлям, різних виробів. Знайдіть собі хобі і присвячуйте частину часу улюбленому заняттю.

Полюбіть себе нарешті. Ваше щастя не повинно залежати від забаганок долі та інших людей. Будьте здорові!

Відео: Астено-невротичний синдром та його лікування

Що може викликати астено-невротичний синдром і які методи лікування та самолікування існують ви дізнаєтеся з цього ролика.

Нестабільність нервової системи люди звикли сприймати як тимчасове явище, характерне лише дітей. Насправді ж, астено-невротичний синдром, для якого характерне бурхливе реагування на зовнішні подразникиможе проявитися як у дітей, так і у дорослих, завдавши їм чимало проблем.

Астено-невротичний синдром: визначення та основні симптоми

Що ж таке захворювання? Це неврологічна недуга, яка характерна для людей, які мають рухливу психіку. Наслідком розвитку цієї недуги стає бурхливе реагування зовнішні подразники. Людина буквально не здатна виносити навіть перспективу невдачі, вона схильна до істериків і бурхливого прояву емоції.

У астено-невротичного синдрому симптоми такі:

  • непосидючість, абсолютна відсутністьтерпіння;
  • різкі змінинастрої через дрібниці;
  • істерики та напади;
  • порушення сну;
  • неможливість тривалого розумового та фізичного напруження;
  • бурхливе реагування на будь-яку критику;
  • підвищена примхливість, що супроводжується постійними депресіями.

Іншими словами, людина бурхливо реагує на слово, що не сподобалося, або дія співрозмовника. Подібні проблеми часто виявляються у діточок у дошкільному та підлітковому віці. Синдром викликає у них агресію, постійне бажаннявступити у конфлікт, помітно знижуючи навчальну успішність.

Виявитися проблема може й у дорослої людини. Вона стає реакцією не перевтомлюваність, викликаючи істерики та різкі зміни настрою у свого власника.

У даної хвороби є код МКБ 10 - F 06.6, а сама проблема виявляється вкрай поширеною. Лікарі пов'язують це зі збільшеним рівнем напруженості у повсякденному житті сучасної людини.

Найчастіше люди не пов'язують розрізнені симптоми, вважаючи, що порушення сну, нестабільність настрою та зрослі фобії не пов'язані. Це призводить до укорінення проблеми, стрімкого розвитку. Психологи радять лікувати синдром відразу ж, як був поставлений діагноз, оскільки у хвороби є безліч наслідків.

Причини розвитку синдрому у дорослих та дітей

Астено-невротичний синдром у дітей зустрічається все ж таки частіше, ніж у дорослих і пов'язано це з тим, що психіка дитини куди більше не стабільна. Які ж причини можуть стимулювати розвиток такого серйозного психічного захворювання?

  1. Інфекції бактеріального чи вірусного характеру, що супроводжуються нейротоксикозом.
  2. Гіпоксія під час пологів стає стимулом появи синдрому в майбутньому.
  3. Менінгіт, енцефаліт та інші запальні захворювання, що впливають на центральну нервову систему
  4. Спадковий фактор не можна скидати з рахунків.
  5. Недостатньо вітамінів та корисних мікроелементів у раціоні.
  6. Травми голови навіть якщо вони здаються незначними.
  7. Викликати АНС можуть постійні конфлікти у школі та вдома.

Астено-невротичний синдром у дорослих розвивається на тлі тих же причин, але до них додаються ще кілька:

  • хронічна інтоксикація організму чи наркотична залежність;
  • хронічна перевтома на тлі не раціональної побудови повсякденного розкладу;
  • високий черепно-мозковий тиск;
  • порушення обмінних процесів у головному мозку.

Таким чином, причин розвитку захворювання навіть забагато. Найчастіше синдром і в дорослих, і в дітей віком виникає з однієї причини: надмірна інтелектуальна чи фізична активність, пов'язані з відсутністю нормального відпочинку. Сучасні кар'єристи так завзято йдуть до вершини у своїй професії, що для них це обертається нервовим виснаженням, порушенням сну та відпочинку.

Тиск поширюється і на дітей: прагнення виростити генія навряд чи приведе батьків до чогось доброго. Інтелектуальні навантаження лише підвищать рівень психічної нестабільності малюка.

Не можна скидати з рахунків та хвороби, що викликають розвиток синдрому. Так, наприклад, він виникає через розвиток злоякісних пухлин, через цукрового діабету, гіпотонії та гіпотиреозу. За найменшого ризику появи астено-невротичного синдрому, лікарі попереджають пацієнта про це.

Вегето-судинна дистонія теж викликає подібну проблему, а часто неприємність навіть наздоганяє дам у цікавому становищі. При вагітності жінці стає складніше контролювати страхи та сумніви, наслідком чого і стає такий неприємний симптом.

Додатковий вплив мають шкідливі звички: алкоголізм, наркоманія, тютюнопаління тільки стимулюють порушення в роботі нервової системи Якщо в житті людини є й інші фактори розвитку захворювання, уникнути його не вдасться.

Наслідки астено-невротичного синдрому

Причин розвитку захворювання може бути багато, і іноді такі фактори, як стреси на роботі, служба в армії, вагітність, великі фізичні навантаження, лише додатково впливають на стрімкий прогрес симптомів. В організмі людини все взаємозалежне, і тому ігнорувати проблему в жодному разі не можна. Ті фактори, що вчора впливали лише на нервову систему, сьогодні можуть погіршити і фізичний стан. Через це пацієнт не зможе працювати навіть елементарний похід за продуктами перетворитися для нього на стрес. Побудувати відносини з таким діагнозом складно через запальність людини. Які ж наслідки астено-невротичного синдрому вважаються найсерйознішими?

  1. Гормональні розлади.
  2. На тлі нервового виснаження виникають проблеми із серцем, у тому числі інфаркти та інсульти.
  3. Може розвинутися виразка шлунка, оскільки на роботу ШКТ нервові розлади впливають.
  4. Діти, які зіткнулися з такою проблемою, можуть у майбутньому страждати через неполадки в роботі ендокринної системи та повільного статевого дозрівання.
  5. Хронічна депресія – найпоширеніший наслідок серйозного захворювання нервової системи.

Ігноруючи симптоми астено-невротичного синдрому, людина може в майбутньому зіткнутися з ознаками клінічної депресії. У нього раптом зникає бажання жити, і жодні зміни у житті не пробуджують інтересу людини. Вивести себе самостійно із цього стану неможливо, а на тлі хронічної депресії часто розвиваються суїцидальні нахили.

Наслідки синдром має і для нормального життядитини, яка зіткнулася з проблемою в ранньому віці. Так, лікарі відзначають порушення у репродуктивної функціїу тих дорослих, які у дитинстві зіштовхнулися із симптомами нервового розладу.

Наслідки торкаються і фізичного самопочуття: на тлі захворювання підвищується ризик інсульту та інфаркту. Таким чином, людині, яка дізналася про свій діагноз, необхідно негайно приступати до пошуків адекватних варіантів лікування.

3 стадії розвитку астено-невротичного синдрому

Як і будь-яке інше захворювання, цей нервовий синдром розвивається поступово, і на ранніх стадіях помітити симптоми вкрай проблематично. Усього лікарі виділяють 3 стадії розвитку хвороби. Які ж симптоми характерні для них?

  1. На першій стадії захворювання у людини погіршується настрій, з'являються ознаки підвищеної дратівливості. Однак він сам списує це на стрес, на гормональні проблеми чи сильну втому. До проблем з настроєм зрідка додаються симптоми фізичної недуги, наприклад, пацієнт страждає частими головними болями.
  2. На другій стадії пацієнт страждає через проблеми зі сном і сильну стомлюваність. Він втомлюється буквально від усього, не може навіть підвестися з ліжка. При цьому спостерігаються ті самі перепади настрою, пов'язані із загальним депресивним станом.
  3. На фінальній стадії розвитку захворювання на людину накочується катастрофічна апатія. Пацієнт страждає на депресію, має схильність до суїциду, а настрій його стає ще більш нестабільним. Часто на цій стадії людина непритомніє, а її робоча активність знижується до нуля.

Зазвичай пацієнти ігнорують захворювання на ранніх стадіях, і тільки коли до нього додається хронічна втома та апатія, багато хто воліє звернутися до лікаря. У такій ситуації не слід ігнорувати симптоми та продовжувати працювати на знос, оскільки це лише погіршить загальне самопочуття. Лікарі та психологи рекомендують за перших тривожних ознак відмовитися від великого навантаження, відпочити, провести день на природі.

Якщо зміна роботи на режим відпочинку не допомагає, необхідно звернутися до лікаря. Справа в тому, що запущений синдром часто вдається вилікувати лише за допомогою терапії та відповідних медикаментів.

Домашні та профілактичні методики боротьби із захворюванням

На ранніх стадіях астено-невротичний синдром лікування має на увазі просте, причому проводити лікування можна в домашніх умовах. Для цього пацієнту необхідно вживати наступних заходів:

  • нормалізувати режим сну та відпочинку;
  • стежити за своїм харчуванням, оскільки переважання корисних мікроелементів у раціоні помітно підвищує ймовірність лікування;
  • необхідно звертатися до заспокійливих ванн, робити розслаблюючий масаж;
  • також рекомендується знизити робоче навантаження, намагатися якнайбільше вільного часу проводити на свіжому повітрі;
  • якщо людину обурюють постійні страхи, якщо вона схильна до іпохондрії та недовірливості, необхідно відвідувати психотерапевта;
  • також рекомендується пити заспокійливі чаї з м'ятою, валеріаною та мелісою.

Головний секрет швидкого одужанняелементарно простий: потрібно відмовитися від надмірних навантаженьбільше спати і проводити максимальна кількістьчасу на відкритому повітрі.

Відмовлятися повністю від фізичних навантажень і валятися в ліжку теж не рекомендується, адже це лише підкріплює характерну для симптомів апатію. Людина може відвідувати спортзал, басейн, їздити на природу, ходити в кіно і в театр.

Оскільки людину спіткає депресія, психологи радять шукати ті засоби, які підвищують пацієнтові настрій. Комусь допомагають заняття танцями, а хтось записується на курси з кулінарії. Таке розслаблення за улюбленою справою часом виявляється куди кориснішим і ефективнішим за будь-яку терапію.

Якщо самостійно впоратися із захворюванням не виходить, необхідно звернутися до психотерапевта. Лікар зможе з'ясувати причину проблеми, з'ясує джерело страхів і стресів і допоможе людині позбутися цих стимулюючих факторів.

Сам астено-невротичний синдром проходить швидко, але проблема може розвинутися знову на тлі посилення стресу. Саме тому, якщо одного разу проблема вже розвинулася, необхідно переглянути власне життя, внести до неї трохи більше відпочинку та радощів. Тоді й будь-які тривожні симптоми зникнуть.

Астено-невротичний синдром та медикаменти для його лікування

Лікування медикаментами даного синдромувідбувається лише на фінальних етапах розвитку проблеми. Зазвичай лікарі прописують мінерально-вітамінний комплекс, але якщо це не допомагає, набувають чинності наступні медикаменти:

  • антидепресанти, які допоможуть позбутися хронічного поганого настроюта апатії;
  • анаболічні стероїди;
  • седативні засоби, які позитивно впливають на усунення ознак апатії та підвищеного хвилювання;
  • також лікарі можуть прописати засоби, які покращують обмінні процеси у клітинах головного мозку.

Прописувати медикаменти завжди повинен лікар, оскільки сам пацієнти не може вибрати ні відповідні компоненти, ні потрібне дозування. З метою лікування запущеного захворювання часто прописуються снодійні та денні транквілізатори. Вони, у свою чергу, здатні викликати залежність, тому застосовувати такі засоби необхідно лише з дозволу психотерапевта.

Дуже позитивно на самопочуття людини впливає прийом вітамінів, особливо групи В і С. Звернутися можна і до заспокійливих препаратів рослинній основі. Наприклад, з цією метою активно використовується валеріана. Вона допомагає пацієнтові забути про стрес на роботі, про фобії та непотрібні переживання. Однак і такими заспокійливими препаратамизловживати не рекомендується, оскільки можна лише стимулювати розвиток загальної апатії.

Якщо з проблемою зіштовхнулася дитина, то лікування медикаментами виявляється вкрай обмеженим. Дітям лікарі можуть прописати лише заспокійливі на рослинній основі та мінерально-вітамінні комплекси. Ті ж обмеження стосуються і вагітних жінок, а також мам, що годують. Ризик нашкодити здоров'ю ненародженого малюка змушує лікарів шукати інші методи лікування.

Досить поширене лікування народними засобами. Наприклад, лікарі радять випивати настої на шишках хмелю, на собачій кропиви і м'яті, оскільки ці трави мають заспокійливу дію. Звернутися можна до ароматерапії. У цих цілях використовується олія бергамоту, лимона, вербени, герані та інші, оскільки вони мають заспокійливу дію.

Починати ранок слід з лікувальної фізкультуриабо з пробіжки, оскільки це зарядить організм енергією, дозволить людині відразу налаштуватися на потрібний лад.

При постановці такого діагнозу госпіталізація потрібна вкрай рідко. Зазвичай така необхідність виникає лише в тих випадках, якщо пацієнт може нашкодити собі або оточуючим. Хронічна депресія із суїцидальними нахилами може стати причиною тимчасової ізоляції на короткий термін з метою безпеки самого пацієнта.

Зазвичай терапія дає результати через 4-7 днів після початку її використання. Медикаменти покращують фізичний стан людини, а постійні прогулянки та переважання відпочинку над роботою впливають на емоційне самопочуття пацієнта. Якщо ж поліпшення стану відбувається через 7-10 днів, необхідно повторно звернутися до лікаря. Тут можливі два варіанти: або фахівець поставив неправильний діагноз, або прописав неправильні способи лікування.

В умовах постійного стресу сучасна людинаможе зіткнутися з астено-невротічним синдромом зовсім раптово, але лікувати його потрібно завжди, незалежно від своєї зайнятості та ставлення до діагнозу. У подібного захворювання можуть бути серйозні наслідки, які не тільки вплинуть на настрій, але можуть скоротити життя людини.

У дітей належить до категорії психічних розладів. Він у дитячому віці провокується надмірними навантаженнями та виснаженням нервової системи. Лікарі називають таку патологію дратівливою втомою, тому що у такої дитини відзначаються одночасно астенія та збудливість. Захворювання властиве як дітям, і дорослим. Але у дитячому віці відрізняється особливою симптоматикою.

Походження захворювання

Етіологія недуги може бути генетичною чи набутою. Остання форма часто провокується перенесеними травмами в області хребта і може виявитися після сильних психологічних перевантажень, постійних переживань та хвилювань.

Астено-невротичний синдром у дитини 3 років свідчить про генетичну передумову захворювання. Меланхолійний темперамент, що передається у спадок, вважається слабким типом нервової діяльності. Саме в дітей із таким характером найчастіше проявляється подібна патологія.

Можливо, що вона спостерігалася і у батьків малюка. Тоді лікування буде набагато довшим.

У будь-якому разі за наявності астено-невротичного синдрому дитині потрібна допомога кваліфікованого психолога. Вона також потрібна і батькам, щоб допомогти сформувати навички спілкування з маленьким пацієнтом. Якщо астено-невротичний синдром у дитини чи підлітка не є ізольованим та ускладненим, то, як правило, прогноз захворювання сприятливий.

Зазвичай дитина проходить курсове лікування. Курс змінюється раз на 3-4 місяці.

Причини захворювання

Які причини має хвороба? Астено-невротичний синдром у дітей може виникнути з низки причин.

До основних факторів можна віднести:

  • генетичну схильність;
  • гіпоксію;
  • інтенсивне розумове та фізичне навантаження;
  • часті стреси;
  • порушення метаболізму мозку, що призводить до нестачі деяких речовин;
  • перенесені запалення головного мозку на кшталт менінгіту або енцефаліту;
  • черепно-мозкову травму;
  • інтоксикацію організму різними речовинами, які порушують обмінні процеси (часто у ролі токсичних речовин у дитячому віці виступають лікарські засоби, Особливо при недотриманні дозувань);
  • захворювання печінки та нирок, що протікають у хронічній формі;
  • патологію щитовидної залози, яка проявляється у підвищенні продукування гормонів, що збільшують збудливість;
  • дефіцит вітамінів групи В;
  • негативні соціальні чинники

Сучасні уявлення про хворобу, знання її причин та основних механізмів розвитку дають можливість проводити ефективну терапію.

Зміна способу життя дитини, що передбачає виключення зовнішніх причин, що провокують розвиток неврастенії (фактори соціального характеру, перенапруга розумової або емоційної сфери), запобігає розвитку функціонального збою нервової системи дитини в майбутньому.

Симптоматика захворювання

Як виражається астено-невротичний синдром у дітей? Симптоматика неврастенії у дитячому віці полягає у великій кількості різних ознак.

Умовно вони поділяються на функціональні порушення вегетативної нервової системи та кори головного мозку.

Збій у роботі вегетативної системи

Прояви неврастенії із боку вегетативної нервової системи можуть маскувати патологію внутрішніх органів. Як відбувається астено-невротичний синдром у дітей?

До основних проявів можна віднести:

  • неприємні відчуття і почуття поколювання в області серця, ці прояви виражаються максимально при стресах, розумових і емоційних навантаженнях;
  • наявність тахікардії;
  • підвищене виділення поту.

Іноді астенія може супроводжуватися невеликим підвищеннямтемператури тіла до позначки 37,5º С, якщо збій роботи центральної нервової системи був викликаний збільшенням продукування гормонів щитовидної залози.

Збій роботи кори головного мозку

Що ж до проявів із боку кори мозку, то насамперед сюди слід включити зміни психологічного характеру.

Серед них можна виділити:

  • підвищений рівень втоми, втома не дає дитині можливість виконувати розумову роботу;
  • неможливість всидіти дома, сконцентрувати свою увагу;
  • порушення у сфері пам'яті та уваги (насамперед страждає короткострокова пам'ять, дитина не може запам'ятати інформацію, тому що не зібрана);
  • змінена дитина, яка проявляється в підвищеній дратівливості, плаксивості та запальності;
  • порушення сну (дитина довгий часне може заснути, вранці важко прокидається);
  • часті перепади у настрої.

Загалом астено-невротичний синдром у дітей має яскраві прояви:

  • гіперактивна поведінка дитини;
  • зниження уваги;
  • примхливість та непослух.

Поява таких симптомів має стати приводом для звернення до фахівця, який зможе встановити можливе порушення.

Слід зазначити, що у дитячому віці ознаки хвороби виражені яскравіше, ніж в дорослих. Це з недостатністю розвитку вищої нервової діяльності. Іноді поштовхом до розвитку неврастенії служить незначна емоційна чи розумова перенапруга.

Як ще проявляється астено-невротичний у дітей виражаються у загальному нездужання. Наприклад, перебуваючи у транспорті, дитина скаржиться на заколисування, нудоту, запаморочення. У такої дитини нерідко відзначається непритомний стан.

Якщо говорити про симптоми неврастенії у дітей молодшого шкільного та дошкільного віку, то вони часто відзначають енурез. При розвитку патології дитина може пред'являти скарги на больові відчуттяв ділянці шиї, посмикування очей. Кінцівки можуть бути зведені судомами.

Ця симптоматика характеризує запущену форму астено-невротичного синдрому, коли батьки не зробили жодних радикальних кроків на лікування. В цьому випадку дитині притаманні істеричність та підвищена агресія.

Що стосується ознак захворювання у школярів та підлітків, то вони виражаються в нездатності концентрувати увагу. Такі діти зазнають труднощів як у школі, так і вдома.

Батьки в цьому випадку повинні виявити максимум терпіння, не підвищувати тон на дитину, не карати її за помилки та зайву нервозність. Покарання та розмова на підвищених тонах лише посилять ситуацію і стануть сприятливим підґрунтям для вкорінення психологічної проблеми. У цьому випадку дитина може взагалі втратити чутливість та пам'ять.

Фобії та панічні атаки

Ознакою захворювання може стати розвиток страхів. У дошкільному віцітакий симптом зустрічається дуже рідко. Іноді ознакою неврастенії можуть і можуть виникнути напади. Виявляється це биттям головою об стіну, криками, істериками, падінням на землю. І тут категорично заборонено покарання.

Всі перераховані вище симптоми - привід для звернення за допомогою до невропатолога.

Як проводиться лікування?

Багато хто цікавиться тим, як лікувати астено-невротичний синдром у дітей. Терапія відрізняється комплексністю. Лікування приступають тільки після проведення ретельної діагностики причин порушення функціональності нервової системи. Існують спеціальні тести для визначення рівня порушень, способи інструментальної діагностики для виявлення можливих патологій у головному мозку або збою в роботі внутрішніх органів (рентген, магнітно-резонансна томографія, енцефалографія). Терапія включає рекомендації загального характерута лікування за допомогою медикаментів та психотерапії

Як правило, медикаментозна терапія доповнюється гімнастикою та фізіотерапевтичними процедурами, які спрямовані на заспокоєння нервової системи. Серед них слід відзначити дарсонвалізацію, електросон та гідротерапію.

Як усувається астено-невротичний синдром у дітей? Лікування передбачає проведення спільних заходів незалежно від причин, що спровокували появу захворювання у дитини.

До них можна віднести:

  • перебування на свіжому повітрі, що дозволяє наситити киснем тканини головного мозку;
  • достатню тривалість сну, яка повинна відповідати віку дитини та складати не менше 8 годин;
  • налагодження раціону із включенням достатньої кількості необхідних вітамінів;
  • загартовування;
  • усунення негативних впливівна психіку дитини;
  • періодична зміна вражень (поїздки за місто, прогулянки на природі із сім'єю).

Лікування медикаментами

Як усувається астено-невротичний синдром у дітей? Лікування медикаментозними засобами показано за виражених порушень функціональної діяльності центральної нервової системи.

Як правило, використовуються препарати, що знімають збудливість. Вони сприяють нормалізації роботи вегетативної та центральної нервової системи. Застосовуються "Атаракс", "Адаптол", "Седатив" та інші засоби.

Як правильно усунути астено-невротичний синдром? Лікування медикаментами у дітей проводиться у строго індивідуальному порядку. При цьому до курсу можуть бути включені кошти інших фармакологічних групза наявності захворювань внутрішніх органів. Медикаментозне лікування може призначати лише невропатолог.

Лікування народними методами

Астено-невротичний синдром у дітей лікується травами. Нижче наведено деякі рецепти, що сприяють зняттю збудливості.

  • Валеріана. Столова ложка коріння рослини заливається склянкою окропу і настоюється протягом 20 хвилин. Пити настій слід тричі на день. Останній прийом здійснюється перед сном.
  • Пустирник. Дві ст. ложки сухої трави заливаються склянкою окропу та витримуються на водяній бані 15 хвилин. Засіб проціджується та п'ється двічі після обіду та перед сном.
  • Трав'яний збір, що включає м'яту, валеріану, у рівних пропорціях. Столову ложку збору заливають склянкою окропу та настоюють протягом півгодини. Після проціджування засіб п'ється по половині склянки вранці та вечорами.

Тривалість лікування травами становить місяць.

Раціон

Харчування дитини має бути якісним. У раціон слід включати яловичу печінку, морську рибу, свіжі курячі яйця, молочні продукти, горіхи, цитруси, квашену капусту, фрукти та овочі, які багаті на вітамін С.

Лікування психотерапією

Як лікувати хворобу? Астено-невротичний синдром у дітей усувається і за допомогою психотерапії. Вона є основою успішного лікування нервової патології. Залежно від рівня вираженості порушення функціональності нервової системи можуть застосовуватися різні методи.

Психотерапія є словесним впливом, у ході якого виявляються травмуючі психіку чинники, і навіть змінюється ставлення до них дитини.

Нейролінгвістичне програмування - один із способів психотерапії, при якому проводиться словесне моделювання ставлення дитини до стресової ситуації.

Проведення індивідуальних чи групових тренінгів, що дають змогу усунути фобії, покращити соціальну адаптацію, особливо при зміні колективу.

Психотерапевтичні методики підбираються в індивідуальному порядку на основі діагностики. За умови якісно проведеної терапії прогноз є сприятливим.

Реабілітаційні заходи

Астено-невротичний синдром у дітей, причини якого описані у цій статті, проявляється в агресії дитини до оточуючих. Такі діти одразу помітні у колективі. Вони конфліктні, схильні кривдити інших і розмовляти з ними на високих тонах.

Хворі часто плачуть, кричать, виявляють протест проти звичних дій. Наприклад, можуть відмовитися від їди і закотити істерику.

Такі діти ставляться на облік у дитячому садку та школі. Вони потребують допомоги психологів. З ними рекомендовано стриману поведінку.

Слід зазначити, що лікування астено-невротичного синдрому – складний та тривалий процес, після якого дитина потребує реабілітації. Це може бути заняття з психологом, залучення до прикладної праці, аромотерапія.

Найголовнішою умовою у відновлювальний період є виняток нервових навантаженьта дотримання режиму праці та відпочинку.

КАТЕГОРІЇ

ПОПУЛЯРНІ СТАТТІ

2023 «kingad.ru» - УЗД дослідження органів людини